усичувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив уси́чувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уси́чуймо
2 особа уси́чуй уси́чуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уси́чуватиму уси́чуватимемо, уси́чуватимем
2 особа уси́чуватимеш уси́чуватимете
3 особа уси́чуватиме уси́чуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уси́чую уси́чуємо, уси́чуєм
2 особа уси́чуєш уси́чуєте
3 особа уси́чує уси́чують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уси́чуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уси́чував уси́чували
жін. р. уси́чувала
сер. р. уси́чувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уси́чувавши