уситити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
(увібрати щось) [діал.]

Словник відмінків

Інфінітив уси́ти́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уси́тьмо
2 особа уси́ть уси́тьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уси́чу́ уси́тимо́, уси́ти́м
2 особа уси́ти́ш уси́тите́
3 особа уси́ти́ть уси́тя́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. уси́ти́в уси́ти́ли
жін.р. уси́ти́ла
сер.р. уси́ти́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
уси́чений
Безособова форма
уси́чено
Дієприслівник
уси́ти́вши