усиротілий 1 значення

-1-
дієприкметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний усироті́лий усироті́ла усироті́ле усироті́лі
родовий усироті́лого усироті́лої усироті́лого усироті́лих
давальний усироті́лому усироті́лій усироті́лому усироті́лим
знахідний усироті́лий, усироті́лого усироті́лу усироті́ле усироті́лі, усироті́лих
орудний усироті́лим усироті́лою усироті́лим усироті́лими
місцевий на/в усироті́лому, усироті́лім на/в усироті́лій на/в усироті́лому, усироті́лім на/в усироті́лих