усиротілий 1 значення
-1-
дієприкметник
[розм.]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | усироті́лий | усироті́ла | усироті́ле | усироті́лі |
| родовий | усироті́лого | усироті́лої | усироті́лого | усироті́лих |
| давальний | усироті́лому | усироті́лій | усироті́лому | усироті́лим |
| знахідний | усироті́лий, усироті́лого | усироті́лу | усироті́ле | усироті́лі, усироті́лих |
| орудний | усироті́лим | усироті́лою | усироті́лим | усироті́лими |
| місцевий | на/в усироті́лому, усироті́лім | на/в усироті́лій | на/в усироті́лому, усироті́лім | на/в усироті́лих |