-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив уси́лувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уси́луймо
2 особа уси́луй уси́луйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уси́лую уси́луємо, уси́луєм
2 особа уси́луєш уси́луєте
3 особа уси́лує уси́лують
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. уси́лував уси́лували
жін.р. уси́лувала
сер.р. уси́лувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уси́лувавши

Словник синонімів

ПРИМУ́ШУВАТИ (вимагати в когось виконання чогось незалежно від його волі, бажання), ЗМУ́ШУВАТИ, ВИМУ́ШУВАТИ, СИ́ЛУВАТИ, ПРИНЕВО́ЛЮВАТИ, НЕВО́ЛИТИ, ПРИКРУ́ЧУВАТИрозм.,ПРИПИРА́ТИрозм.,ПРИНУ́КУВАТИ[ПРИНУКА́ТИ]розм.,ЗАСТАВЛЯ́ТИзаст. - Док.: приму́сити, зму́сити, ви́мусити, приси́лувати, уси́лувати[вси́лувати]діал.принево́лити, прикрути́ти, припе́рти, заста́вити. Він мене примушував вступати в поєдинки з румунськими школярами (Р. Андріяшик); - Чого ходиш чорна! - гримала Маланка на Гафійку і змушувала її мало не щодня міняти сорочку (М. Коцюбинський); - Діждалася я від вас доброго слова. Та мені з цього слаба потіха, бо я вимусила вас на цю похвалу (Лесь Мартович); Поглядає [Палажка] на вулицю, і рада ж то, раденька, що її ніхто не силує до роботи (О. Стороженко); Якось хлопці присилували Крицяка поставити сулію сливовиці за двійко нащадків (Р. Андріяшик); [Товкач:] Як схочу, то буду робити, а ні, то війт мене не всилує (І. Франко); Микола з жінкою старого батька підпоїли й приневолили розписку написати, щоб город од Івана одібрати (Грицько Григоренко); - Навіщо збуватись так швидко своєї дитини та неволити її заміж? (Л. Яновська); - На землі нашого брата значно більше, аніж пана, і ми повинні принукати його до праці, а не він нас (І. Ле); Замість науки дяк заставляє Тараса носити воду, рубати дрова, топити піч (Панас Мирний).