усиловуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | усило́вуватися, усило́вуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | усило́вуймося, усило́вуймось | |
| 2 особа | усило́вуйся, усило́вуйсь | усило́вуйтеся, усило́вуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | усило́вуватимуся, усило́вуватимусь | усило́вуватимемося, усило́вуватимемось, усило́вуватимемся |
| 2 особа | усило́вуватимешся | усило́вуватиметеся, усило́вуватиметесь |
| 3 особа | усило́вуватиметься | усило́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | усило́вуюся, усило́вуюсь | усило́вуємося, усило́вуємось, усило́вуємся |
| 2 особа | усило́вуєшся | усило́вуєтеся, усило́вуєтесь |
| 3 особа | усило́вується | усило́вуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| усило́вуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | усило́вувався, усило́вувавсь | усило́вувалися, усило́вувались |
| жін. р. | усило́вувалася, усило́вувалась | |
| сер. р. | усило́вувалося, усило́вувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| усило́вувавшись | ||