усидіти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | уси́діти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уси́дьмо | |
| 2 особа | уси́дь | уси́дьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уси́джу | уси́димо, уси́дим |
| 2 особа | уси́диш | уси́дите |
| 3 особа | уси́дить | уси́дять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уси́дів | уси́діли |
| жін.р. | уси́діла | |
| сер.р. | уси́діло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уси́дівши | ||