усидливий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уси́дливий уси́длива уси́дливе уси́дливі
родовий уси́дливого уси́дливої уси́дливого уси́дливих
давальний уси́дливому уси́дливій уси́дливому уси́дливим
знахідний уси́дливий, уси́дливого уси́дливу уси́дливе уси́дливі, уси́дливих
орудний уси́дливим уси́дливою уси́дливим уси́дливими
місцевий на/в уси́дливому, уси́дливім на/в уси́дливій на/в уси́дливому, уси́дливім на/в уси́дливих

Словник синонімів

ПОСИДЮ́ЧИЙ (здатний довго, старанно й наполегливо працювати над чим-небудь, на одному місці), ПОСИДЮ́ЩИЙ, УСИ́ДЛИВИЙ[ВСИ́ДЛИВИЙ]. Судексперту треба.. бути винахідливим, мов дизайнер, і терплячим та посидючим, як годинникар (з журналу). - Пор. стара́нний.