усеїдний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний усеї́дний усеї́дна усеї́дне усеї́дні
родовий усеї́дного усеї́дної усеї́дного усеї́дних
давальний усеї́дному усеї́дній усеї́дному усеї́дним
знахідний усеї́дний, усеї́дного усеї́дну усеї́дне усеї́дні, усеї́дних
орудний усеї́дним усеї́дною усеї́дним усеї́дними
місцевий на/в усеї́дному, усеї́днім на/в усеї́дній на/в усеї́дному, усеї́днім на/в усеї́дних