усецілющий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний усецілю́щий усецілю́ща усецілю́ще усецілю́щі
родовий усецілю́щого усецілю́щої усецілю́щого усецілю́щих
давальний усецілю́щому усецілю́щій усецілю́щому усецілю́щим
знахідний усецілю́щий, усецілю́щого усецілю́щу усецілю́ще усецілю́щі, усецілю́щих
орудний усецілю́щим усецілю́щою усецілю́щим усецілю́щими
місцевий на/в усецілю́щому, усецілю́щім на/в усецілю́щій на/в усецілю́щому, усецілю́щім на/в усецілю́щих