усетворчий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний усетво́рчий усетво́рча усетво́рче усетво́рчі
родовий усетво́рчого усетво́рчої усетво́рчого усетво́рчих
давальний усетво́рчому усетво́рчій усетво́рчому усетво́рчим
знахідний усетво́рчий усетво́рчу усетво́рче усетво́рчі
орудний усетво́рчим усетво́рчою усетво́рчим усетво́рчими
місцевий на/в усетво́рчому, усетво́рчім на/в усетво́рчій на/в усетво́рчому, усетво́рчім на/в усетво́рчих