усесвітній 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний усесві́тній усесві́тня усесві́тнє усесві́тні
родовий усесві́тнього усесві́тньої усесві́тнього усесві́тніх
давальний усесві́тньому усесві́тній усесві́тньому усесві́тнім
знахідний усесві́тній, усесві́тнього усесві́тню усесві́тнє усесві́тні, усесві́тніх
орудний усесві́тнім усесві́тньою усесві́тнім усесві́тніми
місцевий на/в усесві́тньому, усесві́тнім на/в усесві́тній на/в усесві́тньому, усесві́тнім на/в усесві́тніх