усереднюватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | усере́днюватися, усере́днюватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | усере́днюватиметься | усере́днюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | усере́днюється | усере́днюються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| усере́днюючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | усере́днювався, усере́днювавсь | усере́днювалися, усере́днювались |
| жін. р. | усере́днювалася, усере́днювалась | |
| сер. р. | усере́днювалося, усере́днювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| усере́днювавшись | ||