усереднюватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив усере́днюватися, усере́днюватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа усере́днюватиметься усере́днюватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа усере́днюється усере́днюються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
усере́днюючись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. усере́днювався, усере́днювавсь усере́днювалися, усере́днювались
жін. р. усере́днювалася, усере́днювалась
сер. р. усере́днювалося, усере́днювалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
усере́днювавшись