усереднювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив усере́днювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   усере́днюймо
2 особа усере́днюй усере́днюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа усере́днюватиму усере́днюватимемо, усере́днюватимем
2 особа усере́днюватимеш усере́днюватимете
3 особа усере́днюватиме усере́днюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа усере́днюю усере́днюємо, усере́днюєм
2 особа усере́днюєш усере́днюєте
3 особа усере́днює усере́днюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
усере́днюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. усере́днював усере́днювали
жін. р. усере́днювала
сер. р. усере́днювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
усере́днювавши