усереднювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | усере́днювати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | усере́днюймо | |
2 особа | усере́днюй | усере́днюйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | усере́днюватиму | усере́днюватимемо, усере́днюватимем |
2 особа | усере́днюватимеш | усере́днюватимете |
3 особа | усере́днюватиме | усере́днюватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | усере́днюю | усере́днюємо, усере́днюєм |
2 особа | усере́днюєш | усере́днюєте |
3 особа | усере́днює | усере́днюють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
усере́днюючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | усере́днював | усере́днювали |
жін. р. | усере́днювала | |
сер. р. | усере́днювало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
усере́днювавши |