усереднити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив усере́днити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   усере́днімо, усере́днім
2 особа усере́дни усере́дніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа усере́дню усере́днимо, усере́дним
2 особа усере́дниш усере́дните
3 особа усере́днить усере́днять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. усере́днив усере́днили
жін.р. усере́днила
сер.р. усере́днило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
усере́днений
Безособова форма
усере́днено
Дієприслівник
усере́днивши