усереднений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний усере́днений усере́днена усере́днене усере́днені
родовий усере́дненого усере́дненої усере́дненого усере́днених
давальний усере́дненому усере́дненій усере́дненому усере́дненим
знахідний усере́днений усере́днену усере́днене усере́днені
орудний усере́дненим усере́дненою усере́дненим усере́дненими
місцевий на/в усере́дненому, усере́дненім на/в усере́дненій на/в усере́дненому, усере́дненім на/в усере́днених