усемилостивий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний усеми́лостивий усеми́лостива усеми́лостиве усеми́лостиві
родовий усеми́лостивого усеми́лостивої усеми́лостивого усеми́лостивих
давальний усеми́лостивому усеми́лостивій усеми́лостивому усеми́лостивим
знахідний усеми́лостивий, усеми́лостивого усеми́лостиву усеми́лостиве усеми́лостиві, усеми́лостивих
орудний усеми́лостивим усеми́лостивою усеми́лостивим усеми́лостивими
місцевий на/в усеми́лостивому, усеми́лостивім на/в усеми́лостивій на/в усеми́лостивому, усеми́лостивім на/в усеми́лостивих