ЗНАВЕ́ЦЬ (людина, що володіє глибокими знаннями в якійсь галузі, має тонкий смак і т. ін.), ДО́КАрозм.,ДО́ЙДАрозм.,ЗНА́ЙКОрідше,ВСЕЗНА́ЙКО[УСЕЗНА́ЙКО]ірон.,БАГАТОЗНА́ЙКОірон., ПРОФЕ́СОРжарт.;ЕРУДИ́Т (той, хто має велику ерудицію). Цей дід Грек достойний того, щоб який знавець написав про нього монографію (Ю. Яновський); - Так.. треба справки наводити... копії брати... - понуро дивлячись, як великий дока в цьому ділі, одрубав чоловік (Панас Мирний); - Злякався? Думає, що цей парубійко - геніальний дойда? (О. Слісаренко); Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить (прислів’я); - Чого ж ви у мене питаєте, хіба я всезнайко? (М. Чабанівський); - Косити тебе не треба вчити, бо ти в цьому професор (М. Томчаній).