усезагальний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний усезага́льний усезага́льна усезага́льне усезага́льні
родовий усезага́льного усезага́льної усезага́льного усезага́льних
давальний усезага́льному усезага́льній усезага́льному усезага́льним
знахідний усезага́льний, усезага́льного усезага́льну усезага́льне усезага́льні, усезага́льних
орудний усезага́льним усезага́льною усезага́льним усезага́льними
місцевий на/в усезага́льному, усезага́льнім на/в усезага́льній на/в усезага́льному, усезага́льнім на/в усезага́льних