усевбирний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний усевбирни́й усевбирна́ усевбирне́ усевбирні́
родовий усевбирно́го усевбирно́ї усевбирно́го усевбирни́х
давальний усевбирно́му усевбирні́й усевбирно́му усевбирни́м
знахідний усевбирни́й, усевбирно́го усевбирну́ усевбирне́ усевбирні́, усевбирни́х
орудний усевбирни́м усевбирно́ю усевбирни́м усевбирни́ми
місцевий на/в усевбирно́му, усевбирні́м на/в усевбирні́й на/в усевбирно́му, усевбирні́м на/в усевбирни́х