-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив усвідо́мити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   усвідо́ммо
2 особа усвідо́м усвідо́мте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа усвідо́млю усвідо́мимо, усвідо́мим
2 особа усвідо́миш усвідо́мите
3 особа усвідо́мить усвідо́млять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. усвідо́мив усвідо́мили
жін.р. усвідо́мила
сер.р. усвідо́мило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
усвідо́млений
Безособова форма
усвідо́млено
Дієприслівник
усвідо́мивши

Словник синонімів

УСВІДО́МЛЮВАТИ (сприймати свідомо, розуміти суть, знчення чого-небудь), ОСМИ́СЛЮВАТИ, ОСЯГА́ТИ. - Док.: усвідо́мити, осми́слити, осягну́ти, осягти́, збагну́ти. Той наказ був несподіваний.. Півсекунди артилеристи усвідомлювали команду, секунду наводили гармати. І враз загриміли постріли (М. Трублаїні); Як цікаво жити одними почуваннями з близькими тобі по духу героями книг, осмислювати разом із ними суспільні події (Ю. Смолич); На мить [Люба] замислилася, вдумуючись у зміст цих слів, ніби осягаючи думку, потім вигукнула: - Правильно! (В. Собко). - Пор. 1. зрозумі́ти.