усамітнюватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | усамі́тнюватися, усамі́тнюватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | усамі́тнюймося, усамі́тнюймось | |
| 2 особа | усамі́тнюйся, усамі́тнюйсь | усамі́тнюйтеся, усамі́тнюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | усамі́тнюватимуся, усамі́тнюватимусь | усамі́тнюватимемося, усамі́тнюватимемось, усамі́тнюватимемся |
| 2 особа | усамі́тнюватимешся | усамі́тнюватиметеся, усамі́тнюватиметесь |
| 3 особа | усамі́тнюватиметься | усамі́тнюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | усамі́тнююся, усамі́тнююсь | усамі́тнюємося, усамі́тнюємось, усамі́тнюємся |
| 2 особа | усамі́тнюєшся | усамі́тнюєтеся, усамі́тнюєтесь |
| 3 особа | усамі́тнюється | усамі́тнюються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| усамі́тнюючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | усамі́тнювався, усамі́тнювавсь | усамі́тнювалися, усамі́тнювались |
| жін. р. | усамі́тнювалася, усамі́тнювалась | |
| сер. р. | усамі́тнювалося, усамі́тнювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| усамі́тнювавшись | ||