усаджуватися 2 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
(сідати)

Словник відмінків

Інфінітив уса́джуватися, уса́джуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уса́джуймося, уса́джуймось
2 особа уса́джуйся, уса́джуйсь уса́джуйтеся, уса́джуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уса́джуватимуся, уса́джуватимусь уса́джуватимемося, уса́джуватимемось, уса́джуватимемся
2 особа уса́джуватимешся уса́джуватиметеся, уса́джуватиметесь
3 особа уса́джуватиметься уса́джуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уса́джуюся, уса́джуюсь уса́джуємося, уса́джуємось, уса́джуємся
2 особа уса́джуєшся уса́джуєтеся, уса́джуєтесь
3 особа уса́джується уса́джуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уса́джуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уса́джувався, уса́джувавсь уса́джувалися, уса́джувались
жін. р. уса́джувалася, уса́джувалась
сер. р. уса́джувалося, уса́джувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уса́джувавшись

Словник синонімів

СІДА́ТИ (займати місце на якомусь сидінні, на землі тощо), САДОВИ́ТИСЯрозм., УСІДА́ТИ[ВСІДА́ТИ]діал.; ОПУСКА́ТИСЯ, СПУСКА́ТИСЯрідше (на щось низьке, на землю); УСА́ДЖУВАТИСЯ[ВСА́ДЖУВАТИСЯ], УСІДА́ТИСЯ[ВСІДА́ТИСЯ]розм. (зручно влаштовуючись); ПРИСІДА́ТИ (ненадовго); ОСІДА́ТИ (повільно, важко); ПА́ДАТИ, ПЛЮ́ХАТИСЯрозм. (швидко або незграбно); ПІДСА́ДЖУВАТИСЯ (до когось, на щось). - Док.: сі́сти, усі́сти[всі́сти], опусти́тися, спусти́тися, усадови́тися[всадови́тися], усі́стися[всі́стися], присі́сти, осі́сти, упа́сти[впа́сти], плю́хнутися, підсі́сти. - Сідайте ж! - показала вона рукою на стілець. Бичковський сів (І. Нечуй-Левицький); Заграй востаннє на сопілку І на коня скоріш сідай (В. Сосюра); [Прохор:] Милості просимо садовитися. [Сільський староста:] Можна і сісти (М. Кропивницький); Важко опускається звіровод на лаву (О. Довженко); Єнченко запалив цигарку і в задумі опустився на стілець (П. Автомонов); Балабуха.. несміливо опустився на стілець (І. Нечуй-Левицький); Одного дня Зогак усадовився На троні, зробленім з кісток слонових (А. Кримський); Андрійко всаджувався на стільці,.. клав собі на коліна якусь товсту книжку (Ю. Бедзик); - Доня не зрозуміла батька.. - сказав він, усідаючись біля ложа (Д. Міщенко); Тетяна Василівна ждала, доки вони всядуться (П. Загребельний); Юрко плюхається поряд з Вітькою на призьбу (О. Сизоненко).
-2-
дієслово недоконаного виду
(уміщатися)

Словник відмінків

Інфінітив уса́джуватися, уса́джуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уса́джуймося, уса́джуймось
2 особа уса́джуйся, уса́джуйсь уса́джуйтеся, уса́джуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уса́джуватимуся, уса́джуватимусь уса́джуватимемося, уса́джуватимемось, уса́джуватимемся
2 особа уса́джуватимешся уса́джуватиметеся, уса́джуватиметесь
3 особа уса́джуватиметься уса́джуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уса́джуюся, уса́джуюсь уса́джуємося, уса́джуємось, уса́джуємся
2 особа уса́джуєшся уса́джуєтеся, уса́джуєтесь
3 особа уса́джується уса́джуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уса́джуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уса́джувався, уса́джувавсь уса́джувалися, уса́джувались
жін. р. уса́джувалася, уса́джувалась
сер. р. уса́джувалося, уса́джувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уса́джувавшись

Словник синонімів

СІДА́ТИ (займати місце на якомусь сидінні, на землі тощо), САДОВИ́ТИСЯрозм., УСІДА́ТИ[ВСІДА́ТИ]діал.; ОПУСКА́ТИСЯ, СПУСКА́ТИСЯрідше (на щось низьке, на землю); УСА́ДЖУВАТИСЯ[ВСА́ДЖУВАТИСЯ], УСІДА́ТИСЯ[ВСІДА́ТИСЯ]розм. (зручно влаштовуючись); ПРИСІДА́ТИ (ненадовго); ОСІДА́ТИ (повільно, важко); ПА́ДАТИ, ПЛЮ́ХАТИСЯрозм. (швидко або незграбно); ПІДСА́ДЖУВАТИСЯ (до когось, на щось). - Док.: сі́сти, усі́сти[всі́сти], опусти́тися, спусти́тися, усадови́тися[всадови́тися], усі́стися[всі́стися], присі́сти, осі́сти, упа́сти[впа́сти], плю́хнутися, підсі́сти. - Сідайте ж! - показала вона рукою на стілець. Бичковський сів (І. Нечуй-Левицький); Заграй востаннє на сопілку І на коня скоріш сідай (В. Сосюра); [Прохор:] Милості просимо садовитися. [Сільський староста:] Можна і сісти (М. Кропивницький); Важко опускається звіровод на лаву (О. Довженко); Єнченко запалив цигарку і в задумі опустився на стілець (П. Автомонов); Балабуха.. несміливо опустився на стілець (І. Нечуй-Левицький); Одного дня Зогак усадовився На троні, зробленім з кісток слонових (А. Кримський); Андрійко всаджувався на стільці,.. клав собі на коліна якусь товсту книжку (Ю. Бедзик); - Доня не зрозуміла батька.. - сказав він, усідаючись біля ложа (Д. Міщенко); Тетяна Василівна ждала, доки вони всядуться (П. Загребельний); Юрко плюхається поряд з Вітькою на призьбу (О. Сизоненко).

Словник відмінків

Інфінітив уса́джуватися, уса́джуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уса́джуймося, уса́джуймось
2 особа уса́джуйся, уса́джуйсь уса́джуйтеся, уса́джуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уса́джуватимуся, уса́джуватимусь уса́джуватимемося, уса́джуватимемось, уса́джуватимемся
2 особа уса́джуватимешся уса́джуватиметеся, уса́джуватиметесь
3 особа уса́джуватиметься уса́джуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уса́джуюся, уса́джуюсь уса́джуємося, уса́джуємось, уса́джуємся
2 особа уса́джуєшся уса́джуєтеся, уса́джуєтесь
3 особа уса́джується уса́джуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уса́джуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уса́джувався, уса́джувавсь уса́джувалися, уса́джувались
жін. р. уса́джувалася, уса́джувалась
сер. р. уса́джувалося, уса́джувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уса́джувавшись