урічливий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний урі́чливий урі́члива урі́чливе урі́чливі
родовий урі́чливого урі́чливої урі́чливого урі́чливих
давальний урі́чливому урі́чливій урі́чливому урі́чливим
знахідний урі́чливий, урі́чливого урі́чливу урі́чливе урі́чливі, урі́чливих
орудний урі́чливим урі́чливою урі́чливим урі́чливими
місцевий на/в урі́чливому, урі́чливім на/в урі́чливій на/в урі́чливому, урі́чливім на/в урі́чливих