-1-
дієслово недоконаного виду
(втискатися)

Словник відмінків

Інфінітив урі́зуватися, урі́зуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   урі́зуймося, урі́зуймось
2 особа урі́зуйся, урі́зуйсь урі́зуйтеся, урі́зуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа урі́зуватимуся, урі́зуватимусь урі́зуватимемося, урі́зуватимемось, урі́зуватимемся
2 особа урі́зуватимешся урі́зуватиметеся, урі́зуватиметесь
3 особа урі́зуватиметься урі́зуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа урі́зуюся, урі́зуюсь урі́зуємося, урі́зуємось, урі́зуємся
2 особа урі́зуєшся урі́зуєтеся, урі́зуєтесь
3 особа урі́зується урі́зуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
урі́зуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. урі́зувався, урі́зувавсь урі́зувалися, урі́зувались
жін. р. урі́зувалася, урі́зувалась
сер. р. урі́зувалося, урі́зувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
урі́зувавшись
-2-
дієслово недоконаного виду
(вставлятися)

Словник відмінків

Інфінітив урі́зуватися, урі́зуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   урі́зуймося, урі́зуймось
2 особа урі́зуйся, урі́зуйсь урі́зуйтеся, урі́зуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа урі́зуватимуся, урі́зуватимусь урі́зуватимемося, урі́зуватимемось, урі́зуватимемся
2 особа урі́зуватимешся урі́зуватиметеся, урі́зуватиметесь
3 особа урі́зуватиметься урі́зуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа урі́зуюся, урі́зуюсь урі́зуємося, урі́зуємось, урі́зуємся
2 особа урі́зуєшся урі́зуєтеся, урі́зуєтесь
3 особа урі́зується урі́зуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
урі́зуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. урі́зувався, урі́зувавсь урі́зувалися, урі́зувались
жін. р. урі́зувалася, урі́зувалась
сер. р. урі́зувалося, урі́зувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
урі́зувавшись

Словник відмінків

Інфінітив урі́зуватися, урі́зуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа урі́зуватиметься урі́зуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа урі́зується урі́зуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
урі́зуючись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. урі́зувався, урі́зувавсь урі́зувалися, урі́зувались
жін. р. урі́зувалася, урі́зувалась
сер. р. урі́зувалося, урі́зувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
урі́зувавшись

Словник синонімів

ВКЛИ́НЮВАТИСЯ[УКЛИ́НЮВАТИСЯ]у що (міститися клином, вузькою смугою в чому-небудь), ВРІ́ЗУВАТИСЯ[УРІ́ЗУВАТИСЯ], ВРІЗА́ТИСЯ[УРІЗА́ТИСЯ], ВГАНЯ́ТИСЯ[УГАНЯ́ТИСЯ], ВГО́НИТИСЯ[УГО́НИТИСЯ]рідше,ВДАВА́ТИСЯ[УДАВА́ТИСЯ]рідше. - Док.: вклини́тися[уклини́тися], врі́затися[урі́затися], ввігна́тися[увігна́тися], вгна́тися[угна́тися], вда́тися[уда́тися]. Тільки у двох чи трьох місцях жовтіли обмілини, які вузенькими смужками вклинювалися в берег (О. Донченко); Це гористе місце мальовничим півострівцем врізувалося в річище Пруту (Ірина Вільде); Глибокою долиною врізається вона [річка] між скелисті гори і співає свою весняну пісню (С. Чорнобривець); Перед Левантиною лежала стежка, що вганялася вглиб гаю (Б. Грінченко); Найбільшою частиною - Лановим - увігналось це село в польові простори (Є. Кротевич); Місце над морем. Море вдається затокою в скелистий берег (Леся Українка).
ПРОНИКА́ТИкуди (про світло, запахи, звуки, повітря, рідину тощо - крізь отвори, щілини, негусту речовину потрапляти назовні або всередину чогось), ПРОХО́ДИТИ, ПРОБИВА́ТИСЯ, ПРОСО́ЧУВАТИСЯ, ПРОСОТУВАТИСЯ, ЦІДИ́ТИСЯ, ПРОЦІ́ДЖУВАТИСЯ, ПРОСЯКА́ТИ, ПРОБИРА́ТИСЯрозм., ДОБИРА́ТИСЯрозм., ПРОМИКА́ТИСЯ[ПРОМИ́КУВАТИСЯ]розм., ПРОЛА́ЗИТИрозм.,ПРОЛІЗАТИрозм.,ПРОКРАДА́ТИСЯрозм., ПРОЛИ́ЗУВАТИСЯдіал.; ПРОРИВА́ТИСЯ, ПРОДИРА́ТИСЯ, ВДИРА́ТИСЯ[УДИРА́ТИСЯ] (перев. раптово, сильним струменем); ПРОНИ́ЗУВАТИ що, ПРОРІ́ЗУВАТИ[ПРОРІЗА́ТИ]що, ПРОРІ́ЗУВАТИСЯ[ПРОРІЗА́ТИСЯ], ВРІ́ЗУВАТИСЯ[ВРІЗА́ТИСЯ], УРІ́ЗУВАТИСЯ[УРІЗА́ТИСЯ], ПРОСІВА́ТИСЯ, ПРОСІ́ЮВАТИСЯ, ПРОЗИРА́ТИкрізь що, ПРОЙМА́ТИщо, ПРОТИНА́ТИщо (про світлові промені); ВХО́ДИТИ[ВВІХО́ДИТИ][УХО́ДИТИ][УВІХО́ДИТИ] (всередину чогось). - Док.: прони́кнути[прони́кти], пройти́, проби́тися, просочи́тися, просотатися[просотитисярідше], проціди́тися, прося́кнути[прося́кти], пробра́тися, добра́тися[дібра́тися], промкну́тися, пролі́зти, прокра́стися, прорва́тися, продра́тися[проде́ртися], вде́ртися[уде́ртися], прониза́ти, прорі́зати, прорі́затися, врі́затися[урізатися], просі́ятися, прозирну́ти, пройня́ти, протну́ти[протя́ти], ввійти́[увійти́]. Крізь стіни в кімнату проникали приглушені звуки музики (С. Чорнобривець); Звуки проходять крізь стіни, і засуви хатні не можуть Їх зупинити (переклад М. Зерова); Ліс густий, дрімучий, темний, Споконвічний ліс росте, Не проб’ється навіть сонце Крізь гілля його густе (О. Олесь); З краників непомітними щілинами просочувалася пара (С. Чорнобривець); Короткий зимовий день тьмянів і просотувався надвечірньою синявою (С. Голованівський); Крізь щілини в дверях у хлів цідилося жовте світло (Ю. Мушкетик); Обоє курили. Дим сотався кільцями, проціджуючись у відчинене вікно (Є. Гуцало); Проміння сонця, майже поземне, просякло крізь густе мереживо листя (В. Собко); Мороз пробирався під одежу до тіла (В. Кучер); Дим з печів йде через вивід на горище й промикується через драниці (І. Нечуй-Левицький); Мороз розбивав стіни й пролазив у хату (Г. Епік); У щілини вікон прокрадалося виття завірюхи (І. Ле і О. Левада); Стіжки збіжжя й сіна виглядали мов купи розжареного вугля, а з їх середини де-де пролизувалися біляві огневі пасма (І. Франко); Всі шпилі чорніли в тіні, а між ними в долині проривався світ пучками, .. пронизував кожний верх дерева (І. Нечуй-Левицький); Спалахи пострілів продиралися крізь дим і водяні смерчі (Ю. Мушкетик); З вулиці у двері Вдирається весняний вітерець (В. Мисик); Сонце прорізувало чорну тінь густого лісу (Панас Мирний); Вже споночіло. Кілька ліхтарів слабеньким світлом прорізали темряву (Є. Гуцало); В хліві досить темно, тільки де-не-де крізь малі просвіти прорізується сонячне проміння знадвору (Леся Українка); Крізь щільне запинало хмар прорізався світляний меч променя (І. Волошин); У тишу високими металевими нотами врізається музика (В. Собко); Над колонами має бути різнокольорове скло, крізь яке просіватиметься сонячне проміння (Л. Смілянський); Сонце в місті прозира, - лискотить сосни кора... (П. Тичина); Не пройме сонце лип густих, Озерні плеса спокоєм налито (М. Шеремет); Мов якісь пожари в небі й на землі, Протинають хмари блискавок шаблі (В. Сосюра); Бліде зимове світло входило в хату знадвору (М. Коцюбинський). - Пор. 1. наби́тися.