урівнювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | урі́внювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | урі́внюймо | |
| 2 особа | урі́внюй | урі́внюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | урі́внюватиму | урі́внюватимемо, урі́внюватимем |
| 2 особа | урі́внюватимеш | урі́внюватимете |
| 3 особа | урі́внюватиме | урі́внюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | урі́внюю | урі́внюємо, урі́внюєм |
| 2 особа | урі́внюєш | урі́внюєте |
| 3 особа | урі́внює | урі́внюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| урі́внюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | урі́внював | урі́внювали |
| жін. р. | урі́внювала | |
| сер. р. | урі́внювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| урі́внюваний | ||
| Безособова форма | ||
| урі́внювано | ||
| Дієприслівник | ||
| урі́внювавши | ||