урівноважитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив урівнова́житися, урівнова́житись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   урівнова́жмося, урівнова́жмось
2 особа урівнова́жся урівнова́жтеся, урівнова́жтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа урівнова́жуся, урівнова́жусь урівнова́жимося, урівнова́жимось, урівнова́жимся
2 особа урівнова́жишся урівнова́житеся, урівнова́житесь
3 особа урівнова́житься урівнова́жаться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. урівнова́жився, урівнова́живсь урівнова́жилися, урівнова́жились
жін.р. урівнова́жилася, урівнова́жилась
сер.р. урівнова́жилося, урівнова́жилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
урівнова́жившись