урівноважити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | урівнова́жити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | урівнова́жмо | |
| 2 особа | урівнова́ж | урівнова́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | урівнова́жу | урівнова́жимо, урівнова́жим |
| 2 особа | урівнова́жиш | урівнова́жите |
| 3 особа | урівнова́жить | урівнова́жать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | урівнова́жив | урівнова́жили |
| жін.р. | урівнова́жила | |
| сер.р. | урівнова́жило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| урівнова́жений | ||
| Безособова форма | ||
| урівнова́жено | ||
| Дієприслівник | ||
| урівнова́живши | ||