урятуватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | урятува́тися, урятува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уряту́ймося, уряту́ймось | |
| 2 особа | уряту́йся, уряту́йсь | уряту́йтеся, уряту́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уряту́юся, уряту́юсь | уряту́ємося, уряту́ємось, уряту́ємся |
| 2 особа | уряту́єшся | уряту́єтеся, уряту́єтесь |
| 3 особа | уряту́ється | уряту́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | урятува́вся, урятува́всь | урятува́лися, урятува́лись |
| жін.р. | урятува́лася, урятува́лась | |
| сер.р. | урятува́лося, урятува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| урятува́вшись | ||