урятовуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | урято́вуватися, урято́вуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | урято́вуймося, урято́вуймось | |
| 2 особа | урято́вуйся, урято́вуйсь | урято́вуйтеся, урято́вуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | урято́вуватимуся, урято́вуватимусь | урято́вуватимемося, урято́вуватимемось, урято́вуватимемся |
| 2 особа | урято́вуватимешся | урято́вуватиметеся, урято́вуватиметесь |
| 3 особа | урято́вуватиметься | урято́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | урято́вуюся, урято́вуюсь | урято́вуємося, урято́вуємось, урято́вуємся |
| 2 особа | урято́вуєшся | урято́вуєтеся, урято́вуєтесь |
| 3 особа | урято́вується | урято́вуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| урято́вуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | урято́вувався, урято́вувавсь | урято́вувалися, урято́вувались |
| жін. р. | урято́вувалася, урято́вувалась | |
| сер. р. | урято́вувалося, урято́вувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| урято́вувавшись | ||