-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив урято́вувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   урято́вуймо
2 особа урято́вуй урято́вуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа урято́вуватиму урято́вуватимемо, урято́вуватимем
2 особа урято́вуватимеш урято́вуватимете
3 особа урято́вуватиме урято́вуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа урято́вую урято́вуємо, урято́вуєм
2 особа урято́вуєш урято́вуєте
3 особа урято́вує урято́вують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
урято́вуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. урято́вував урято́вували
жін. р. урято́вувала
сер. р. урято́вувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
урято́вувавши

Словник синонімів

ВИРУЧА́ТИ (допомагати комусь у скрутному становищі), РЯТУВА́ТИ, ВИРЯТО́ВУВАТИ, ЗАРЯТО́ВУВАТИ, ВРЯТО́ВУВАТИ[УРЯТО́ВУВАТИ], ВИЗВОЛЯ́ТИ, ВИБАВЛЯ́ТИ, ВИПЛУ́ТУВАТИрідше,ВИВО́ЗИТИрозм. - Док.: ви́ручити, врятува́ти[урятува́ти], ви́рятувати, зарятува́ти, ви́зволити, ви́бавити, ви́плутати, ви́везти. Товариші душі в йому не чули. Коли ж лучалося яке лихо, вони завжди гуртом його виручали (Панас Мирний); В хвилини розчарування та розпуки мене раз у раз рятувала моя незвичайна любов до природи (М. Коцюбинський); [Яків:] Мене двічі з петлі вирятовували (М. Кропивницький); Уже кому чи яка нужда, чи що, то зарятує [Черевань] й визволить (П. Куліш); Запорожці.. співали про те, як вони побратима з неволі урятували (М. Нагнибіда); Розмова з папою мала вибавити Євпраксію, визволити (П. Загребельний); Не раз виплутував [прокурор] грізного феодала від різних відповідальностей перед королівським судом (З. Тулуб); - Не раз тебе з біди вивозив (М. Стельмах).
РЯТУВА́ТИ (діючи відповідним чином, відвертати якусь загрозу, небезпеку, загибель від кого-, чого-небудь), ВИРЯТО́ВУВАТИ, ВРЯТО́ВУВАТИ[УРЯТО́ВУВАТИ], ВБЕРІГА́ТИ[УБЕРІГА́ТИ], УКРИВА́ТИ[ВКРИВА́ТИ], ЗАРЯТО́ВУВАТИрозм.,СПАСА́ТИрозм.,ОБРЯТО́ВУВАТИзаст. - Док.: ви́рятувати, врятува́ти[урятува́ти], порятува́ти, відрятува́ти, вберегти́[уберегти́], укри́ти[вкри́ти], зарятува́ти, спасти́, обрятува́ти. - Моя розповідь.. буде розповіддю про те, як я тонув і як мене рятували (Ю. Яновський); [Яків:] Мене двічі з петлі вирятовували (М. Кропивницький); Командир думає пекучу думку: як повідомити своїх, як урятувати загін? (О. Донченко); А як ти вбережеш отару від лютої вовчої зграї? (О. Донченко); - Хто укрив людей від муки, Де той сміливий богатир? (П. Воронько); Дай нам силу - вирвать руки Із обіймів їх [кайданів] цупких, Зарятуй від скону-муки, Тхни огнем надій палких (П. Грабовський); В Збараж збіглись із сіл та містечок польські шляхтичі,.. спасаючи своє життя од загонів Кривоноса (І. Нечуй-Левицький); Її обрятували парубки та дівчата, вибігши на її крик та погасивши пожежу (Б. Грінченко).
РЯТУВА́ТИ (допомагати кому-небудь виходити з важкого, скрутного становища), ВИРЯТО́ВУВАТИ, ВРЯТО́ВУВАТИ[УРЯТО́ВУВАТИ], ПОМАГА́ТИ, ВИПЛУ́ТУВАТИ. - Док.: врятува́ти, ви́рятувати, врятува́ти[урятува́ти], помогти́, ви́плутати. В хвилини розчарування та розпуки мене раз у раз рятувала моя незвичайна любов до природи (М. Коцюбинський); Розумна жінка чоловіка з біди вирятує, а дурна ще втокмачить (приказка); Ой, спасибі ж тобі, Хмелю, й превелика шана, Що врятував Україну Від польського пана! (історична пісня); Не раз виплутував [прокурор] грізного феодала від різних відповідальностей перед королівським судом (З. Тулуб).