урядитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив уряди́тися, уряди́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уряді́мося, уряді́мось, уряді́мся
2 особа уряди́ся, уряди́сь уряді́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уряджу́ся, уряджу́сь уря́димося, уря́димось, уря́димся
2 особа уря́дишся уря́дитеся, уря́дитесь
3 особа уря́диться уря́дяться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. уряди́вся, уряди́всь уряди́лися, уряди́лись
жін.р. уряди́лася, уряди́лась
сер.р. уряди́лося, уряди́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уряди́вшись