урядитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | уряди́тися, уряди́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уряді́мося, уряді́мось, уряді́мся | |
| 2 особа | уряди́ся, уряди́сь | уряді́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уряджу́ся, уряджу́сь | уря́димося, уря́димось, уря́димся |
| 2 особа | уря́дишся | уря́дитеся, уря́дитесь |
| 3 особа | уря́диться | уря́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уряди́вся, уряди́всь | уряди́лися, уряди́лись |
| жін.р. | уряди́лася, уряди́лась | |
| сер.р. | уряди́лося, уряди́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уряди́вшись | ||