урчати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив урча́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   урчі́мо, урчі́м
2 особа урчи́ урчі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа урча́тиму урча́тимемо, урча́тимем
2 особа урча́тимеш урча́тимете
3 особа урча́тиме урча́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа урчу́ урчимо́, урчи́м
2 особа урчи́ш урчите́
3 особа урчи́ть урча́ть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
урчачи́
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. урча́в урча́ли
жін. р. урча́ла
сер. р. урча́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
урча́вши