урухомлюваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний урухо́млюваний урухо́млювана урухо́млюване урухо́млювані
родовий урухо́млюваного урухо́млюваної урухо́млюваного урухо́млюваних
давальний урухо́млюваному урухо́млюваній урухо́млюваному урухо́млюваним
знахідний урухо́млюваний, урухо́млюваного урухо́млювану урухо́млюване урухо́млювані, урухо́млюваних
орудний урухо́млюваним урухо́млюваною урухо́млюваним урухо́млюваними
місцевий на/в урухо́млюваному, урухо́млюванім на/в урухо́млюваній на/в урухо́млюваному, урухо́млюванім на/в урухо́млюваних