урубуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | уру́буватися, уру́буватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уру́буймося, уру́буймось | |
| 2 особа | уру́буйся, уру́буйсь | уру́буйтеся, уру́буйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уру́буватимуся, уру́буватимусь | уру́буватимемося, уру́буватимемось, уру́буватимемся |
| 2 особа | уру́буватимешся | уру́буватиметеся, уру́буватиметесь |
| 3 особа | уру́буватиметься | уру́буватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уру́буюся, уру́буюсь | уру́буємося, уру́буємось, уру́буємся |
| 2 особа | уру́буєшся | уру́буєтеся, уру́буєтесь |
| 3 особа | уру́бується | уру́буються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уру́буючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уру́бувався, уру́бувавсь | уру́бувалися, уру́бувались |
| жін. р. | уру́бувалася, уру́бувалась | |
| сер. р. | уру́бувалося, уру́бувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уру́бувавшись | ||