урубуватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив уру́буватися, уру́буватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уру́буймося, уру́буймось
2 особа уру́буйся, уру́буйсь уру́буйтеся, уру́буйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уру́буватимуся, уру́буватимусь уру́буватимемося, уру́буватимемось, уру́буватимемся
2 особа уру́буватимешся уру́буватиметеся, уру́буватиметесь
3 особа уру́буватиметься уру́буватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уру́буюся, уру́буюсь уру́буємося, уру́буємось, уру́буємся
2 особа уру́буєшся уру́буєтеся, уру́буєтесь
3 особа уру́бується уру́буються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уру́буючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уру́бувався, уру́бувавсь уру́бувалися, уру́бувались
жін. р. уру́бувалася, уру́бувалась
сер. р. уру́бувалося, уру́бувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уру́бувавшись