урубуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уру́буваний уру́бувана уру́буване уру́бувані
родовий уру́буваного уру́буваної уру́буваного уру́буваних
давальний уру́буваному уру́буваній уру́буваному уру́буваним
знахідний уру́буваний уру́бувану уру́буване уру́бувані
орудний уру́буваним уру́буваною уру́буваним уру́буваними
місцевий на/в уру́буваному, уру́буванім на/в уру́буваній на/в уру́буваному, уру́буванім на/в уру́буваних