урубнути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | урубну́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | урубні́мо, урубні́м | |
| 2 особа | урубни́ | урубні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | урубну́ | урубнемо́, урубне́м |
| 2 особа | урубне́ш | урубнете́ |
| 3 особа | урубне́ | урубну́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | урубну́в | урубну́ли |
| жін.р. | урубну́ла | |
| сер.р. | урубну́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| урубну́вши | ||