-1-
дієслово доконаного виду
(заготовити якусь кількість)

Словник відмінків

Інфінітив уруба́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уруба́ймо
2 особа уруба́й уруба́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уруба́ю уруба́ємо, уруба́єм
2 особа уруба́єш уруба́єте
3 особа уруба́є уруба́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. уруба́в уруба́ли
жін.р. уруба́ла
сер.р. уруба́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уруба́вши
-2-
дієслово недоконаного виду
(вставляти)

Словник відмінків

Інфінітив уруба́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уруба́ймо
2 особа уруба́й уруба́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уруба́ю уруба́ємо, уруба́єм
2 особа уруба́єш уруба́єте
3 особа уруба́є уруба́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. уруба́в уруба́ли
жін.р. уруба́ла
сер.р. уруба́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уруба́вши

Словник відмінків

Інфінітив уруба́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уруба́ймо
2 особа уруба́й уруба́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уруба́тиму уруба́тимемо, уруба́тимем
2 особа уруба́тимеш уруба́тимете
3 особа уруба́тиме уруба́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уруба́ю уруба́ємо, уруба́єм
2 особа уруба́єш уруба́єте
3 особа уруба́є уруба́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уруба́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уруба́в уруба́ли
жін. р. уруба́ла
сер. р. уруба́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уруба́вши

Словник синонімів

ВСТАВЛЯ́ТИ[УСТАВЛЯ́ТИ] (закріплювати в чому-небудь), ВПРАВЛЯ́ТИ[УПРАВЛЯ́ТИ], ВРУ́БУВАТИ[УРУ́БУВАТИ]. - Док.: вста́вити[уста́вити], впра́вити[упра́вити], вруба́ти[уруба́ти]. Антон разом з військовим комендантом уставляв нове вікно (С. Чорнобривець); Вставити зуби; Ювелірні ограновані кристали алмазу - брильянти - вправляють у металеві оправи здавна відомим способом зачеканення (з журналу); І мури так врубали в гору, що вони були ніби подовженням її (А. Хижняк).