уроїти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | уро́їти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уро́ймо | |
| 2 особа | уро́й | уро́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уро́ю | уро́їмо, уро́їм |
| 2 особа | уро́їш | уро́їте |
| 3 особа | уро́їть | уро́ять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уро́їв | уро́їли |
| жін.р. | уро́їла | |
| сер.р. | уро́їло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уро́єний | ||
| Безособова форма | ||
| уро́єно | ||
| Дієприслівник | ||
| уро́ївши | ||