урочистіший 1 значення

-1-
прикметник, вищий ступінь

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний урочи́стіший урочи́стіша урочи́стіше урочи́стіші
родовий урочи́стішого урочи́стішої урочи́стішого урочи́стіших
давальний урочи́стішому урочи́стішій урочи́стішому урочи́стішим
знахідний урочи́стіший урочи́стішу урочи́стіше урочи́стіші
орудний урочи́стішим урочи́стішою урочи́стішим урочи́стішими
місцевий на/в урочи́стішому, урочи́стішім на/в урочи́стішій на/в урочи́стішому, урочи́стішім на/в урочи́стіших