-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний урочи́стий урочи́ста урочи́сте урочи́сті
родовий урочи́стого урочи́стої урочи́стого урочи́стих
давальний урочи́стому урочи́стій урочи́стому урочи́стим
знахідний урочи́стий, урочи́стого урочи́сту урочи́сте урочи́сті, урочи́стих
орудний урочи́стим урочи́стою урочи́стим урочи́стими
місцевий на/в урочи́стому, урочи́стім на/в урочи́стій на/в урочи́стому, урочи́стім на/в урочи́стих

Словник синонімів

ВЕЛИ́ЧНИЙ (який викликає почуття урочистості, піднесеності), ВЕЛИЧА́ВИЙ, УРОЧИ́СТИЙ, МАЄСТАТИ́ЧНИЙзах.Величний рев органа наповнив усю церкву (О. Довженко); Гриміла величава музика; Тиша, тиша довкола - повна, урочиста (О. Гончар); Рухи в нього були маєстатичні, мов виконував він урочистий ритуал (П. Загребельний).
ЗНАМЕ́ННИЙ (про день, подію, явище і т. ін. - надзвичайний, дуже важливий у якомусь відношенні), ВИЗНАЧНИ́Й, ІСТОРИ́ЧНИЙ. Так почався той знаменний день, в який всі люди готувалися сказати своє слово за прожитий рік (В. Кучер); Визначні події в житті народу.. неодмінно відбиваються в народній творчості (М. Рильський); Ніхто ще не знав про його призначення, про історичну нараду, в якій він за одним столом з народними полководцями брав участь (О. Гончар). - Пор. важли́вий, 1. урочи́стий.
УРОЧИ́СТИЙ (пов’язаний з торжеством, знаменною датою, подією), СВЯТКО́ВИЙ, ТРІУМФА́ЛЬНИЙ, ЦЕРЕМОНІА́ЛЬНИЙ, УРО́ЧИЙдіал.;ПАРА́ДНИЙ (перев. про обід). У великому залі клубу повно людей, шуму. Щойно закінчилася урочиста частина (Л. Смілянський); Я сказав йому, що хочу в цей святковий день, в цей урочистий і так далі, і тому подібний день просити його, Олега, виконати моє секретне прохання (Ю. Яновський); Пролунав тріумфальний звук сурми (Л. Дмитерко); - Церемоніальним маршем!.. - пролунала команда (О. Довженко); І завтра буде день урочий і великий - Трьох пар заручини (переклад М. Рильського); Обід мав бути далеко пізніше і дуже парадний (Леся Українка). - Пор. знаме́нний.
УРОЧИ́СТИЙ (про стиль, мову і т. ін. - сповнений величі, небуденності), ПІДНЕ́СЕНИЙ, ВИСО́КИЙ, ПИ́ШНИЙ, ПАТЕТИ́ЧНИЙ, ПА́ФОСНИЙ (сповнений пафосу); ПОМПЕ́ЗНИЙ (надміру пишний - несхвально). Коли закінчився урочистий спів і стихла музика, була вже ніч (О. Довженко); - До останньої краплі крові, - добирав Сагайда високі, не раз чуті слова. - А як же інакше? (О. Гончар); Йому стало трошки ніяково за свою патетичну тираду (Ю. Бедзик); Помпезна промова.