урочий 2 значення
-1-
прикметник
(чудовий) [діал.]
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | уро́чий | уро́ча | уро́че | уро́чі |
родовий | уро́чого | уро́чої | уро́чого | уро́чих |
давальний | уро́чому | уро́чій | уро́чому | уро́чим |
знахідний | уро́чий, уро́чого | уро́чу | уро́че | уро́чі, уро́чих |
орудний | уро́чим | уро́чою | уро́чим | уро́чими |
місцевий | на/в уро́чому, уро́чім | на/в уро́чій | на/в уро́чому, уро́чім | на/в уро́чих |
-2-
прикметник
(урочистий)
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | уро́чий | уро́ча | уро́че | уро́чі |
родовий | уро́чого | уро́чої | уро́чого | уро́чих |
давальний | уро́чому | уро́чій | уро́чому | уро́чим |
знахідний | уро́чий, уро́чого | уро́чу | уро́че | уро́чі, уро́чих |
орудний | уро́чим | уро́чою | уро́чим | уро́чими |
місцевий | на/в уро́чому, уро́чім | на/в уро́чій | на/в уро́чому, уро́чім | на/в уро́чих |
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | уро́чий | уро́ча | уро́че | уро́чі |
родовий | уро́чого | уро́чої | уро́чого | уро́чих |
давальний | уро́чому | уро́чій | уро́чому | уро́чим |
знахідний | уро́чий, уро́чого | уро́чу | уро́че | уро́чі, уро́чих |
орудний | уро́чим | уро́чою | уро́чим | уро́чими |
місцевий | на/в уро́чому, уро́чім | на/в уро́чій | на/в уро́чому, уро́чім | на/в уро́чих |