уродити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | уроди́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уроді́мо, уроді́м | |
| 2 особа | уроди́ | уроді́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уроджу́ | уро́димо, уро́дим |
| 2 особа | уро́диш | уро́дите |
| 3 особа | уро́дить | уро́дять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уроди́в | уроди́ли |
| жін.р. | уроди́ла | |
| сер.р. | уроди́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уро́джений | ||
| Безособова форма | ||
| уро́джено | ||
| Дієприслівник | ||
| уроди́вши | ||