уроджуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
(народитися; виникати) [рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | уро́джуватися, уро́джуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уро́джуймося, уро́джуймось | |
| 2 особа | уро́джуйся, уро́джуйсь | уро́джуйтеся, уро́джуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уро́джуватимуся, уро́джуватимусь | уро́джуватимемося, уро́джуватимемось, уро́джуватимемся |
| 2 особа | уро́джуватимешся | уро́джуватиметеся, уро́джуватиметесь |
| 3 особа | уро́джуватиметься | уро́джуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уро́джуюся, уро́джуюсь | уро́джуємося, уро́джуємось, уро́джуємся |
| 2 особа | уро́джуєшся | уро́джуєтеся, уро́джуєтесь |
| 3 особа | уро́джується | уро́джуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уро́джуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уро́джувався, уро́джувавсь | уро́джувалися, уро́джувались |
| жін. р. | уро́джувалася, уро́джувалась | |
| сер. р. | уро́джувалося, уро́джувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уро́джувавшись | ||