уроблятися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | уробля́тися, уробля́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уробля́ймося, уробля́ймось | |
| 2 особа | уробля́йся, уробля́йсь | уробля́йтеся, уробля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уробля́тимуся, уробля́тимусь | уробля́тимемося, уробля́тимемось, уробля́тимемся |
| 2 особа | уробля́тимешся | уробля́тиметеся, уробля́тиметесь |
| 3 особа | уробля́тиметься | уробля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уробля́юся, уробля́юсь | уробля́ємося, уробля́ємось, уробля́ємся |
| 2 особа | уробля́єшся | уробля́єтеся, уробля́єтесь |
| 3 особа | уробля́ється | уробля́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уробля́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уробля́вся, уробля́всь | уробля́лися, уробля́лись |
| жін. р. | уробля́лася, уробля́лась | |
| сер. р. | уробля́лося, уробля́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уробля́вшись | ||