урихтовуватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив урихто́вуватися, урихто́вуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа урихто́вуватиметься урихто́вуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа урихто́вується урихто́вуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
урихто́вуючись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. урихто́вувався, урихто́вувавсь урихто́вувалися, урихто́вувались
жін. р. урихто́вувалася, урихто́вувалась
сер. р. урихто́вувалося, урихто́вувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
урихто́вувавшись