уритися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | ури́тися, ури́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ури́ймося, ури́ймось | |
| 2 особа | ури́йся, ури́йсь | ури́йтеся, ури́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ури́юся, ури́юсь | ури́ємося, ури́ємось, ури́ємся |
| 2 особа | ури́єшся | ури́єтеся, ури́єтесь |
| 3 особа | ури́ється | ури́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ури́вся, ури́всь | ури́лися, ури́лись |
| жін.р. | ури́лася, ури́лась | |
| сер.р. | ури́лося, ури́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ури́вшись | ||