уритий 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ури́тий ури́та ури́те ури́ті
родовий ури́того ури́тої ури́того ури́тих
давальний ури́тому ури́тій ури́тому ури́тим
знахідний ури́тий, ури́того ури́ту ури́те ури́ті, ури́тих
орудний ури́тим ури́тою ури́тим ури́тими
місцевий на/в ури́тому, ури́тім на/в ури́тій на/в ури́тому, ури́тім на/в ури́тих