уринути 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ури́нути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ури́ньмо
2 особа ури́нь ури́ньте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ури́ну ури́немо, ури́нем
2 особа ури́неш ури́нете
3 особа ури́не ури́нуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. ури́нув ури́нули
жін.р. ури́нула
сер.р. ури́нуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ури́нувши