уривчастий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ури́вчастий ури́вчаста ури́вчасте ури́вчасті
родовий ури́вчастого ури́вчастої ури́вчастого ури́вчастих
давальний ури́вчастому ури́вчастій ури́вчастому ури́вчастим
знахідний ури́вчастий ури́вчасту ури́вчасте ури́вчасті
орудний ури́вчастим ури́вчастою ури́вчастим ури́вчастими
місцевий на/в ури́вчастому, ури́вчастім на/в ури́вчастій на/в ури́вчастому, ури́вчастім на/в ури́вчастих

Словник синонімів

УРИ́ВЧАСТИЙ (який переривається через короткі проміжки часу; не суцільний); УРИ́ВИСТИЙ, УРИ́ВАНИЙ, УРИ́ВКОВИЙ, ЗРИ́ВИСТИЙ, ОБРИ́ВИСТИЙ, ВІДРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВИСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВАНИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАТИЙ, ПЕРЕБИ́ВЧАСТИЙ, ВІДРУ́БНИЙ, РВА́НИЙ, РУ́БАНИЙ, ДИСКРЕ́ТНИЙ, ФРАГМЕНТА́РНИЙ (складений з окремих частин). Розповідь його була уривчаста. Раз по раз він замовкав і, завмерши, дивився в простір (М. Трублаїні); Вона [Катя] витисла лише кілька уривистих плутаних фраз (І. Волошин); Горло йому стиснула спазма, і він продовжував уриваним голосом: - Я... я... просто вбив би себе зараз за те, що не послухав вас тоді (І. Багмут); - Заспокойтесь, Надійко... Заспокойтесь, благаю вас, - зривистим голосом промовив Лебідь (Я. Баш); Промови не чути. Вона відривчастими шматками падає в натовп і запалює його (І. Кириленко); У хаті стало тихо-тихо, тільки.. чутно було скрип пера або одрубні вимови Пороха (Панас Мирний); Промова його лилась, як важке розтоплене залізо, не роблена, не книжна, а рвана, жвава й уривчаста (І. Нечуй-Левицький); Костецький продовжував говорити різко, короткими рубаними фразами (Л. Первомайський); Дискретний сюжет.