-1-
дієслово недоконаного виду
(відриватися, зупинятися тощо)

Словник відмінків

Інфінітив урива́тися, урива́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   урива́ймося, урива́ймось
2 особа урива́йся, урива́йсь урива́йтеся, урива́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа урива́тимуся, урива́тимусь урива́тимемося, урива́тимемось, урива́тимемся
2 особа урива́тимешся урива́тиметеся, урива́тиметесь
3 особа урива́тиметься урива́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа урива́юся, урива́юсь урива́ємося, урива́ємось, урива́ємся
2 особа урива́єшся урива́єтеся, урива́єтесь
3 особа урива́ється урива́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
урива́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. урива́вся, урива́всь урива́лися, урива́лись
жін. р. урива́лася, урива́лась
сер. р. урива́лося, урива́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
урива́вшись

Словник синонімів

УРИВА́ТИСЯ[ВРИВА́ТИСЯ] (від різкого руху, ривка або під дією ваги розділятися навпіл, на частини), РОЗРИВА́ТИСЯ, ПЕРЕРИВА́ТИСЯ, ОБРИВА́ТИСЯ, ЛО́ПАТИ, ЛО́ПАТИСЯ (про туго натягнені струни, мотузок і т. ін.). - Док.: урва́тися, увірва́тися[ввірва́тися], розірва́тися, перерва́тися, обірва́тися, ло́пнути. Не раз.. у Катрі й нитка урветься (А. Головко); Два разки розірвались, і намисто пороснуло на поміст (І. Нечуй-Левицький); [Люцілла:] Шнурочок певне перервався... (Леся Українка); Коли це раптом обірвався сталевий трос (А. Шиян); Тонкий мотузок натягнувся - здається, ось-ось лопне. Але він був міцний і не лопався (М. Трублаїні).

Словник фразеологізмів

терпе́ць увірва́вся (урва́вся, лу́снув) / урива́ється кому, в кого і без додатка. Хтось не може більше витримувати чого-небудь, остаточно втратив спокій, душевну рівновагу. Та й Давид .. хоч він і дуже погане діло зробив, підпалив,— так же його призведено до того! Нащо ж його стільки кривджено, що вже й терпець увірвався чоловікові! (Б. Грінченко); Минуло п’ять хвилин, десять… Мені вже почало набридати, врешті зовсім увірвався терпець.— Мені, може, зайти пізніше? Товариш Буряк (я знав його прізвище з телефонограми) ніби й не почув мого запитання (Ю. Збанацький); Після катастрофічної повені 1953 року голландському народові терпець урвався (З журналу); Потім я зірвалась до виходу: мій терпець луснув — так я хотіла бачити Чагара (М. Хвильовий); Хима не галасує, не кричить, а тільки вичитує молитви. Вичитує довго, туго вплітаючи в молитву чоловікове ім’я, аж поки йому не уривається терпець (Ю. Мушкетик). ло́пнуло терпі́ння у кого. У мене лопнуло терпіння. “Опам’ятайсь, дурне створіння,— Кажу їй [музі],— з тебе виб’ю лінь я, Не дам спокою!” (В. Мисик).

-2-
дієслово недоконаного виду
(зариватися)

Словник відмінків

Інфінітив урива́тися, урива́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   урива́ймося, урива́ймось
2 особа урива́йся, урива́йсь урива́йтеся, урива́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа урива́тимуся, урива́тимусь урива́тимемося, урива́тимемось, урива́тимемся
2 особа урива́тимешся урива́тиметеся, урива́тиметесь
3 особа урива́тиметься урива́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа урива́юся, урива́юсь урива́ємося, урива́ємось, урива́ємся
2 особа урива́єшся урива́єтеся, урива́єтесь
3 особа урива́ється урива́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
урива́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. урива́вся, урива́всь урива́лися, урива́лись
жін. р. урива́лася, урива́лась
сер. р. урива́лося, урива́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
урива́вшись

Словник синонімів

УРИВА́ТИСЯ[ВРИВА́ТИСЯ] (від різкого руху, ривка або під дією ваги розділятися навпіл, на частини), РОЗРИВА́ТИСЯ, ПЕРЕРИВА́ТИСЯ, ОБРИВА́ТИСЯ, ЛО́ПАТИ, ЛО́ПАТИСЯ (про туго натягнені струни, мотузок і т. ін.). - Док.: урва́тися, увірва́тися[ввірва́тися], розірва́тися, перерва́тися, обірва́тися, ло́пнути. Не раз.. у Катрі й нитка урветься (А. Головко); Два разки розірвались, і намисто пороснуло на поміст (І. Нечуй-Левицький); [Люцілла:] Шнурочок певне перервався... (Леся Українка); Коли це раптом обірвався сталевий трос (А. Шиян); Тонкий мотузок натягнувся - здається, ось-ось лопне. Але він був міцний і не лопався (М. Трублаїні).

Словник фразеологізмів

терпе́ць увірва́вся (урва́вся, лу́снув) / урива́ється кому, в кого і без додатка. Хтось не може більше витримувати чого-небудь, остаточно втратив спокій, душевну рівновагу. Та й Давид .. хоч він і дуже погане діло зробив, підпалив,— так же його призведено до того! Нащо ж його стільки кривджено, що вже й терпець увірвався чоловікові! (Б. Грінченко); Минуло п’ять хвилин, десять… Мені вже почало набридати, врешті зовсім увірвався терпець.— Мені, може, зайти пізніше? Товариш Буряк (я знав його прізвище з телефонограми) ніби й не почув мого запитання (Ю. Збанацький); Після катастрофічної повені 1953 року голландському народові терпець урвався (З журналу); Потім я зірвалась до виходу: мій терпець луснув — так я хотіла бачити Чагара (М. Хвильовий); Хима не галасує, не кричить, а тільки вичитує молитви. Вичитує довго, туго вплітаючи в молитву чоловікове ім’я, аж поки йому не уривається терпець (Ю. Мушкетик). ло́пнуло терпі́ння у кого. У мене лопнуло терпіння. “Опам’ятайсь, дурне створіння,— Кажу їй [музі],— з тебе виб’ю лінь я, Не дам спокою!” (В. Мисик).

Словник відмінків

Інфінітив урива́тися, урива́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   урива́ймося, урива́ймось
2 особа урива́йся, урива́йсь урива́йтеся, урива́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа урива́тимуся, урива́тимусь урива́тимемося, урива́тимемось, урива́тимемся
2 особа урива́тимешся урива́тиметеся, урива́тиметесь
3 особа урива́тиметься урива́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа урива́юся, урива́юсь урива́ємося, урива́ємось, урива́ємся
2 особа урива́єшся урива́єтеся, урива́єтесь
3 особа урива́ється урива́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
урива́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. урива́вся, урива́всь урива́лися, урива́лись
жін. р. урива́лася, урива́лась
сер. р. урива́лося, урива́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
урива́вшись
-3-
дієслово недоконаного виду
(входити силоміць)

Словник відмінків

Інфінітив урива́тися, урива́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   урива́ймося, урива́ймось
2 особа урива́йся, урива́йсь урива́йтеся, урива́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа урива́тимуся, урива́тимусь урива́тимемося, урива́тимемось, урива́тимемся
2 особа урива́тимешся урива́тиметеся, урива́тиметесь
3 особа урива́тиметься урива́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа урива́юся, урива́юсь урива́ємося, урива́ємось, урива́ємся
2 особа урива́єшся урива́єтеся, урива́єтесь
3 особа урива́ється урива́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
урива́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. урива́вся, урива́всь урива́лися, урива́лись
жін. р. урива́лася, урива́лась
сер. р. урива́лося, урива́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
урива́вшись

Словник синонімів

УРИВА́ТИСЯ[ВРИВА́ТИСЯ] (від різкого руху, ривка або під дією ваги розділятися навпіл, на частини), РОЗРИВА́ТИСЯ, ПЕРЕРИВА́ТИСЯ, ОБРИВА́ТИСЯ, ЛО́ПАТИ, ЛО́ПАТИСЯ (про туго натягнені струни, мотузок і т. ін.). - Док.: урва́тися, увірва́тися[ввірва́тися], розірва́тися, перерва́тися, обірва́тися, ло́пнути. Не раз.. у Катрі й нитка урветься (А. Головко); Два разки розірвались, і намисто пороснуло на поміст (І. Нечуй-Левицький); [Люцілла:] Шнурочок певне перервався... (Леся Українка); Коли це раптом обірвався сталевий трос (А. Шиян); Тонкий мотузок натягнувся - здається, ось-ось лопне. Але він був міцний і не лопався (М. Трублаїні).

Словник фразеологізмів

терпе́ць увірва́вся (урва́вся, лу́снув) / урива́ється кому, в кого і без додатка. Хтось не може більше витримувати чого-небудь, остаточно втратив спокій, душевну рівновагу. Та й Давид .. хоч він і дуже погане діло зробив, підпалив,— так же його призведено до того! Нащо ж його стільки кривджено, що вже й терпець увірвався чоловікові! (Б. Грінченко); Минуло п’ять хвилин, десять… Мені вже почало набридати, врешті зовсім увірвався терпець.— Мені, може, зайти пізніше? Товариш Буряк (я знав його прізвище з телефонограми) ніби й не почув мого запитання (Ю. Збанацький); Після катастрофічної повені 1953 року голландському народові терпець урвався (З журналу); Потім я зірвалась до виходу: мій терпець луснув — так я хотіла бачити Чагара (М. Хвильовий); Хима не галасує, не кричить, а тільки вичитує молитви. Вичитує довго, туго вплітаючи в молитву чоловікове ім’я, аж поки йому не уривається терпець (Ю. Мушкетик). ло́пнуло терпі́ння у кого. У мене лопнуло терпіння. “Опам’ятайсь, дурне створіння,— Кажу їй [музі],— з тебе виб’ю лінь я, Не дам спокою!” (В. Мисик).

Словник відмінків

Інфінітив урива́тися, урива́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   урива́ймося, урива́ймось
2 особа урива́йся, урива́йсь урива́йтеся, урива́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа урива́тимуся, урива́тимусь урива́тимемося, урива́тимемось, урива́тимемся
2 особа урива́тимешся урива́тиметеся, урива́тиметесь
3 особа урива́тиметься урива́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа урива́юся, урива́юсь урива́ємося, урива́ємось, урива́ємся
2 особа урива́єшся урива́єтеся, урива́єтесь
3 особа урива́ється урива́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
урива́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. урива́вся, урива́всь урива́лися, урива́лись
жін. р. урива́лася, урива́лась
сер. р. урива́лося, урива́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
урива́вшись

Словник відмінків

Інфінітив урива́тися, урива́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   урива́ймося, урива́ймось
2 особа урива́йся, урива́йсь урива́йтеся, урива́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа урива́тимуся, урива́тимусь урива́тимемося, урива́тимемось, урива́тимемся
2 особа урива́тимешся урива́тиметеся, урива́тиметесь
3 особа урива́тиметься урива́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа урива́юся, урива́юсь урива́ємося, урива́ємось, урива́ємся
2 особа урива́єшся урива́єтеся, урива́єтесь
3 особа урива́ється урива́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
урива́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. урива́вся, урива́всь урива́лися, урива́лись
жін. р. урива́лася, урива́лась
сер. р. урива́лося, урива́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
урива́вшись

Словник синонімів

ВТОРГА́ТИСЯу що (про ворогів, завойовників - силою проникати в країну, місто і т. ін.), ВДИРА́ТИСЯ[УДИРА́ТИСЯ], ВРИВА́ТИСЯ[УРИВА́ТИСЯ], ВЛО́МЛЮВАТИСЯ[УЛО́МЛЮВАТИСЯ]. - Док.: вто́ргнутися, вде́ртися[уде́ртися], ввірва́тися[увірва́тися], вломи́тися[уломи́тися]. Нічого, каже він, - це вже вдев’яте за історію Франції вороги вторгаються в Париж (О. Іваненко); Барикади впали, вояки штурмом вдиралися на ринок (І. Франко); В давнину, коли Кучменським шляхом вривались на Поділля татари, в цих болотах знаходили порятунок околишні села (М. Стельмах); Уломився [Батий] у твої Золоті ворота [Києве] (П. Куліш).
ВХО́ДИТИ[УХО́ДИТИ], ВВІХО́ДИТИ[УВІХО́ДИТИ] (ідучи, проникати в межі чого-небудь), ЗАХО́ДИТИ, ВСТУПА́ТИ[УСТУПА́ТИ], ПЕРЕСТУПА́ТИ ПОРІ́Г, СТУПА́ТИрозм.,ЗАСТУПА́ТИрозм.; ВПЛИВА́ТИ[УПЛИВА́ТИ] (плавно, повільно); ВВА́ЛЮВАТИСЯ[УВА́ЛЮВАТИСЯ], ВВА́ЛЮВАТИрозм. (важкою ходою, незграбно); ВДИРА́ТИСЯ[УДИРА́ТИСЯ], ВРИВА́ТИСЯ[УРИВА́ТИСЯ] (швидко, з шумом або силоміць); ПРОСО́ВУВАТИСЯ, ПРОСУВА́ТИСЯ, ВПИХА́ТИСЯ[УПИХА́ТИСЯ]розм. (протискуючись між кимсь). - Док.: ввійти́[увійти́], зайти́, вступи́ти[уступи́ти], переступи́ти порі́г, ступи́ти, заступи́ти, впливти́[упливти́], ввали́тися[ували́тися], ввали́ти, вде́ртися[уде́ртися], урва́тися, ввірва́тися[увірва́тися], вти́ритися[ути́ритися]фам.просу́нутися, впхну́тися[увіпхну́тися][упхну́тися], впха́тися[увіпха́тися][упха́тися]. Погиба входить до майстерні (М. Стельмах); Увіходжу в сіни - справді чутно бучу.. Уходжу в хату.. Буча зразу стихла (Панас Мирний); Чаювати Купріян любив сам у своєму кабінеті, куди не мав права ніхто заходити (Григорій Тютюнник); Одкриваються сіни й видко, як у них вступає знадвору Публій (Леся Українка); Уступаю у другу світлицю - за столом сидить молодиця (Марко Вовчок); Бояри, городські старці, мужі ліпші й нарочиті, статечно впливали в церкву (П. Загребельний); Ось і лізе Черевань, сопучи, через поріг. Уваливсь у хату (П. Куліш); Крізь раптом відчинені двері до кімнати вдерлося четверо людей (О. Досвітній); До спальні вривається заплаканий Ігор (В. Кучер); У двері просовується якась дивовижна фігура (Г. Хоткевич).